ПОЛОЖЕННЯ
про організацію фізичного виховання у
Бахмутському фаховому коледжі
культури і мистецтв імені Івана Карабиця
У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:
- фізичне виховання – складова освіти і виховання, педагогічний, освітній процес, предмет (навчальна дисципліна), спрямований на оволодіння знаннями, уміннями й навичками щодо управління фізичним розвитком людини різновидами рухової активності з метою навчання і виховання особистості в дусі відповідального ставлення до власного здоров'я і здоров'я оточення;
- фізична реабілітація (спеціальні медичні групи) – спеціалізований напрям процесу фізичного виховання людини з відхиленнями в стані здоров’я;
- спортивне виховання (тренування) – спеціалізований напрям процесу фізичного виховання в окремому виді спорту;
- масовий спорт – система організації та проведення спортивних заходів (змагань, розваг, ігор тощо) з масових видів рухової активності, засіб фізичного виховання;
- фізичний розвиток – складова життєдіяльності людини, зміна природних властивостей її організму впродовж життя, що виявляється у вигляді показників функціональних та морфологічних можливостей організму, фізичних якостей, рухових здібностей, працездатності, темпів старіння організму, термінів тривалості життя;
- рухова (фізична) активність – сукупність видів фізичних вправ та видів спорту, засіб фізичного виховання та його спеціалізованих напрямів.
1. Загальні положення
1.1. Фізичне виховання та масовий спорт у КОМУНАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ «БАХМУТСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ ІМЕНІ ІВАНА КАРАБИЦЯ»(далі − Коледж) мають на меті забезпечити виховання у студентів потреби в здоровому способі життя, самостійного оволодіння уміннями й навичками управління фізичним розвитком людини.
1.1.1. Завданнями фізичного виховання та масового спорту в Коледжі є:
- пропаганда серед студентів цінностей здорового способу життя;
- формування в студентської молоді основи теоретичних знань, практичних і методичних здібностей (умінь і навичок) з фізичного і спортивного виховання, фізичної реабілітації, масового спорту як компонентів їх повноцінної, гармонійної та безпечної життєдіяльності;
- забезпечення у студентів належного рівня розвитку показників їх функціональних можливостей організму, фізичних якостей, рухових здібностей, працездатності;
- сприяння розвитку професійних, світоглядних та громадянських якостей;
- підготовка та участь студентів у різноманітних спортивних заходах.
1.2. Навчально-виховний процес з фізичного виховання у Коледжі ґрунтуються на таких основних принципах:
– загальнопедагогічний;
– загальнометодичний.
1.3. Безпосередню організацію освітнього процесу з фізичного виховання та його спеціалізованих напрямів у ході освітнього процесу і в позанавчальний час в Коледжі здійснює циклова комісія (далі – ЦК) «Загальноосвітні, гуманітарні та соціально-економічні дисципліни», до якої входять викладачі фізичного виховання.
1.3.1. Фізична підготовка передбачає досягнення такого рівня розвитку тих або інших фізичних якостей, становлення рухових вмінь та навичок, які відповідають вимогам успішної діяльності за професією.
Під фізкультурно-оздоровчими заходами в режимі дня слід розуміти: ранкову гігієнічну гімнастику, фізкультпаузипротягом навчального дня. Форми і методи проведення фізкультурно-оздоровчих заходів протягом дня визначаються окремо на кожну навчальну групу залежно від умов та внутрішнього розпорядку.
1.4. Позанавчальну фізкультурно-масову роботу у Коледжі проводять у вільний від занять час із залученням оптимального числа студентів, і це не передбачає спортивного вдосконалення.
1.5. Дo оздоровчої роботи відносять:
- плановий профілактичний медичний огляд студентів;
визначення функціонального стану здоров’я і загальної фізичної підготовки студентів;
- участь студентів у фізкультурно-оздоровчих заходах у режимі дня і поза навчальним процесом;
- участь студентів у роботісекцій, команд, груп тощо.
1.6. Спортивне вдосконалення – це вибір і участь студентів у роботі спортивних секцій, груп та клубів з різних видів спорту, які ставлять перед собою завдання досягнути відповідних спортивних результатів на спортивних змаганнях різного рівня.
1.7. Позанавчальна фізкультурно-спортивна робота – участь збірних команд Коледжу у змаганнях та заходах за календарем спортивних організацій міста, області, держави та відповідних міністерств і відомств (Всеукраїнські, галузеві ігри, спартакіади, турніри тощо).
2. Нормативно-правова база організації освітнього процесу
з фізичного виховання та масового спорту
2.1. Організація освітнього процесу з фізичного виховання та масового спорту у Коледжі базується на Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про фізичну культуру і спорт», Концепції розвитку освіти України на період 2015–2025 років; Національній доктрині розвитку освіти, затвердженій Указом Президента України від 17.04.2002 № 347, Положенні про державний вищій навчальний заклад, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 р. № 1074 (із змінами), Положенні про організацію фізичного виховання і масового спорту у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 11.01.2006 р. № 4, наказом МОЗ та МОН України від 20.07.2009 № 518/674, наказом МОН України від 01.06.2010 № 521, наказом МОЗ України № 728 від 27.08.2010 р., наказом МОН України № 496 від 03.06.2008 р., листом МОН України від 25.09.2015 № 1/9.454, листом МОН України від 26.06.2015 р., постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2009 № 1318, наказом МОН України від 27.11.2008 № 1078, наказом МОЗ України № 682 від 16.08.2010 р., наказом МОН України від 14.11.2003 № 757, інших актах України з питань освіти та фізичного виховання, цьому Положенні.
2.2. Організація освітнього процесу з фізичного виховання у Коледжі здійснюється на підставі вимог Державного Стандарту, галузевих стандартів та стандартів вищої освіти вищих навчальних закладів, затверджених у встановленому законодавством порядку.
2.3. Організація масового спорту у Коледжі здійснюється у відповідності до Комплексного плану роботи Коледжу на поточний навчальний рік, на підставі Календарного плану спортивних заходів, положення про змагання та відповідних правил, які встановлюються їх організаторами та затверджуються у встановленому порядку.
3. Організація освітнього процесу з фізичного
виховання та масового спорту
3.1. Відповідно до Правил безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 01.06.2010 № 521, методичних рекомендацій щодо вивчення базових дисциплін у навчальних закладах згідно листа Міністерства освіти і науки України від 26.06.2015 / № 1/9-305 до занять з фізичної культури і спорту допускаються студенти , які:
- пройшли обов’язків медичний профілактичний огляд відповідно до Положення про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням студентів у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 20.07.2009 № 518/674;
- не мають протипоказань щодо стану здоров’я;
- мають визначені рівень фізичного розвитку і групу для занять фізичною культурою;
- студенти повинні бути присутніми на заняттях з фізичної культури незалежно від рівня фізичного розвитку і групи для занять фізичною культурою;
- допустиме навантаження на занятті для студентів, які за станом здоров'я належать до підготовчої та спеціальної груп і відвідують заняття фізичної культури, встановлює викладач фізичної культури;
- медичний контроль за станом здоров'я студентів у Коледжі здійснює медична сестра спільно з місцевими органи охорони здоров'я;
- студенти, які за станом здоров'я віднесені до підготовчої медичної групи, відвідують обов'язкові заняття фізичної культури. Заняття проводяться за загальною програмою фізичної культури, але з можливою затримкою складання відповідних нормативів. Оцінюються такі студенти за теоретико-методичні знання та техніку виконання вправ.
3.1.1. Студенти, які за результатами медичного огляду тимчасово віднесені до спеціальної медичної групи, відвідують обов'язкові заняття, але виконують корегувальні вправи і вправи для загального фізичного розвитку, які їм не протипоказані;
- до спеціальної медичної групи відносяться студенти зі значними відхиленнями в стані здоров'я, фізичного розвитку і діяльності основних функціональних систем постійного або тимчасового характеру, що потребують суттєвого обмеження фізичного навантаження. Тому основною формою організації навчальної діяльності є індивідуальний підхід, сумісний з груповим. Це завдання вирішується за рахунок диференціації методики (різні вихідні положення, ступені напруження, амплітуди рухів тощо);
- списки студентів, які за станом здоров’я відносяться до спеціальної медичної групи, затверджуються наказом директора Коледжу. Також затверджуються розклад занять групи і прізвище викладача, який має відповідну фахову підготовку. На тиждень проводиться не менше 2-х занять по 45 хвилин. При несприятливих кліматичних умовах (при температурі нижчій за 10 градусів і вітряній погоді) тривалість заняття скорочується до 35 хвилин, щоб запобігти переохолодженню.
3.1.2. Можливе об'єднання в групу студентів з різними захворюваннями тому, що характер пристосування до фізичних навантажень і особливо пристосування серцево-судинної і дихальної систем у багатьох відношеннях схожі;
- студенти спеціальної медичної групи повинні обов'язково займатися на загальних заняттях фізичної культури у відповідному одязі і взутті. Вони беруть участь у підготовчій та заключній частинах занять, закріплюють матеріал, вивчений на заняттях у групі, а при стійкому покращенні стану здоров'я виконують елементи рухів основної частини зі значним зниженням фізичних навантажень, без затримки дихання, виключаючи стрибки, психоемоційне навантаження (елементи змагань);
- при складанні розкладу занять на навчальний рік слід враховувати місцеві кліматичні умови, матеріальну базу навчального закладу тощо;
- під час формування розкладу навчальних занять на тиждень не рекомендовано здвоювати заняття фізичної культури або проводити їх два дні поспіль.
3.2. Навчальний процес з фізичного виховання в Коледжі здійснюється у наступних формах:
- навчальні заняття,- самостійна робота,
- контрольні заходи у вигляді: заліків; прийому контрольних нормативів; оцінювання теоретичних знань.
3.3. Основними видами навчальних занять з фізичного виховання в коледжі є: лекція (теоретичне заняття); практичне, індивідуальне заняття; консультація.
3.3.1. Коледжем може бути встановлено інші види навчальних занять з фізичного виховання.
3.4. Організація лекцій здійснюється, як правило, в аудиторіях Коледжу та викладається для академічної групи. Тематика курсу лекцій визначається робочою програмою з фізичного виховання. Зміст курсу лекцій повинен передбачати засвоєння студентами знань з основ теорії, методики й організації фізичного виховання, спортивного тренування, фізичної реабілітації, масового спорту.
3.5. На практичних заняттях викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних (методичних, організаційних) положень фізичного виховання, його спеціалізованих напрямів, масового спорту у вигляді бесіди та формує вміння і навички їх практичного застосування. Практичні заняття проводяться в спортивних залах, на спортивних майданчиках, стадіоні, а їх теоретична частина в аудиторіях, які оснащені необхідними засобами навчання.
3.6. Перелік тем практичних занять визначається навчальною програмою з фізичного виховання та має передбачати: загальну фізичну підготовку, спеціальну фізичну підготовку, технічну підготовку тощо.
3.7. Практичне заняття складається з проведення попереднього контролю показників фізичного розвитку студентів, їх знань, умінь і навичок з фізичного виховання, їх перевірку, оцінювання.
3.8. Індивідуальне заняття організовується та проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних здібностей. Індивідуальні заняття організовуються за окремим графіком і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з фізичного виховання або його спеціалізованих напрямів.
3.9. Консультація – вид навчального заняття, на якому студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути як для одного, так і для групи студентів.
3.10. Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов'язкових навчальних занять час.
3.11. Зміст самостійної роботи студента визначається навчальною програмою з фізичного виховання, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.
3.12. Методичні матеріали для самостійної роботи студента з фізичного виховання повинні передбачати можливість проведення самоконтролю показників фізичного розвитку.
3.13. Навчальний матеріал з фізичного виховання, передбачений навчальною програмою для засвоєння студентами в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.
3.14. Самостійна робота студент над засвоєнням теоретичного та практичного матеріалу з фізичного виховання може виконуватися у бібліотеці, на спортивних спорудах начального закладу та у домашніх умовах.
3.15. Організація освітнього процесу з фізичного виховання відбувається відповідно до розподілу студентів на медичні групи та згідно з розкладом навчальних занять, затвердженим директором Коледжу, графіком консультацій, розкладом роботи навчальних секцій спортивного виховання, що затверджуються директором Коледжу.
3.16. До навчальної секції спортивного виховання зараховують студентів, які виявили бажання вдосконалювати свою спортивну майстерність, віднесених за станом здоров’я до основної медичної групи, які за результатами контрольного тестування мають позитивні показники функціональної і фізичної підготовленості. Заняття навчальної секції спортивного виховання проводяться за розкладом навчальних занять зазначеної секції.
4. Планування навчальних занять з фізичного
виховання та спортивних заходів
4.1. Розклад, навчальних занять з фізичного виховання затверджується директором Коледжу за поданням керівника фізичного виховання, який розробляє його відповідно до пропускної спроможності спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд, визначених у Державних будівельних нормах «Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди» (наказ Держбуду України від 10.31.2003 № 184), а також медико-біологічних закономірностей процесу фізичного виховання щодо тижневої періодичності навчальних занять.
4.1.1. На підставі розкладу навчальних занять з фізичного виховання складається розклад навчальних занять Коледжу у навчальних групах.
4.1.2. Планування змісту навчальних занять у навчальних групах з фізичного виховання, їх засобів і методів здійснюється викладачем навчальної групи самостійно на підставі вимог навчального плану, навчальної програми з фізичного виховання та робочої програми з фізичного виховання.
4.2. Календарний план спортивних (спортивно-масових) заходів Коледжу та положення про змагання розробляються колективом фізичного виховання та затверджуються директором Коледжу.
5. Контрольні заходи з фізичного виховання
5.1. Контрольні заходи з фізичного виховання включають поточний та підсумковий контроль.
5.2. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних занять. На практичних заняттях поточний контроль має на меті перевірку рівня фізичного розвитку студентів за функціональними, фізичними, руховими (технічними) показниками.
5.2.1. Форму проведення поточного контролю під час навчальних занять і систему оцінювання рівня знань визначає ПЦК «Загальноосвітні, гуманітарні та соціально-економічні дисципліни», до якої входять викладачі фізичного виховання.
5.3. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому рівні або на окремих його завершених етапах.
5.3.1. Підсумковий контролі з фізичного виховання включає семестровий контроль.
5.4. Семестровий контроль з фізичного виховання проводиться у формі диференційованого заліку в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, установлені навчальним планом.
5.4.1. Семестровий диференційований залік не передбачає обов'язкової присутності студентів .
5.4.2. Студент вважається допущеним до семестрового контролю з фізичного виховання (заліку або диференційованого заліку), якщо він виконав усі види завдань, передбачені навчальним планом з фізичного виховання на семестр.
6. Оцінювання освітнього процесу з фізичного виховання
6.1. Стандарти вищої освіти є основою оцінювання якості вищої освіти з фізичного виховання, а також якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів незалежно від їх типів, рівнів акредитації та форм навчання.
6.2. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти на заняттях з фізичного виховання може здійснюватися за такими видами діяльності:
- засвоєння техніки виконання фізичної вправи;
- виконання навчального нормативу (з урахуванням динаміки особистого результату);
- виконання навчальних завдань під час проведення заняття;
- засвоєння теоретико-методичних знань.
При цьому оцінка за виконання нормативу не є домінуючою під час здійснення тематичного, семестрового чи річного оцінювання Для оцінювання розвитку фізичних якостей використовуються навчальні нормативи, які розроблено для кожного року навчання.
6.3. Контрольні навчальні нормативи є орієнтовними. Порядок їх проведення визначає викладач відповідно до робочої програми.
6.4. Під час оцінювання навчальних досягнень з фізичної культури також враховуються: особисті досягнення студентів протягом навчального року; ступінь активності студентів на заняттях; залучення їх до занять фізичною культурою в позанавчальний час; участь у змаганнях всіх рівнів. На основі зазначених показників викладачі можуть застосовувати різноманітні системи нарахування «бонусних» балів. Наприклад, якщо студент виконав залікову вправу на певний рівень, але, при цьому, його особистий результат виконання цієї вправи поліпшився порівняно з попереднім показником, викладач може виставити оцінку, на 1-2 бали вищу за ту, яка передбачається контрольними навчальними нормативами.
6.5. Під час оцінювання необхідно:
- здійснювати індивідуальний підхід, тобто створювати для студентів умови, які відповідають особливостям їх розвитку, рівню фізичної підготовленості, стану здоров'я;
- конкретизувати завдання, визначене змістом даного заняття, за яке студента буде оцінено;
- застосовувати гласність оцінки (своєчасно інформувати студента про оцінку з коротким аналізом виконання рухової дії).
6.6. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів із фізичної культури затверджені наказом МОН України від 05.05.08 № 371.
6.7. Для попередження нещасних випадків слід дотримуватись вимог безпеки під час проведення занять, особливо, при складанні контрольних навчальних нормативів, коли студенти виконують вправи з максимальним навантаженням. Під час складання нормативів потрібно дотримуватись таких вимог:
- контрольні навчальні нормативи складають студенти основної медичної групи, які на момент прийняття нормативу не скаржаться на погане самопочуття та стан здоров'я;
- кожній заліковій вправі передує спеціальна підготовка (не менше як на двох заняттях);
- перед складанням нормативу викладач проводить розминку, а після - відновлювальні вправи;
- студенти мають можливість повторно скласти норматив на визначеному викладачем занятті;
- викладач зобов'язаний забезпечити безумовне дотримання правил і виконання вимог щодо безпеки під час здачі нормативів.
6.8. У період з 01.09 до 01.10 кожного навчального року з метою адаптації студентів до навантажень на заняттях з фізичного виховання (фізичної культури) прийом контрольних навчальних нормативів не здійснюється, а також обмежується виконання вправ з максимальною інтенсивністю.
6.9. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів з фізичної культури та фізичного виховання:
6.9.1. При оцінюванні навчальних досягнень студентів основної групи за показником навчального нормативу визначають рівень навчальних досягнень (низький, середній, достатній, високий), а потім за технічними показниками виконання рухової дії та теоретичними знаннями виставляють оцінку в балах (таблиця).
Рівні навчальних досягнень
Сума балів (R)
Шкала ECTS
12-бальна шкала
Національна 5-бальна шкала
Критерії оцінювання
навчальних досягнень студента
Визначення
І початковий
0-20
F
1
2-
Студент не володіє знаннями, необхідними для виконання певного елемента на елементарному рівні розпізнання
Необхідний повторний курс з навчальної дисципліни.
21-50
FX
2
2
Студент володіє матеріалом на елементарному рівні засвоєння, може виконувати окремі елементи фізичних вправ
Можливе повторне складання.
21-50
FX
3
2+
Студент володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, розрізняє елементи техніки виконання фізичних вправ, може виконувати нормативний показник низького рівня
ІІ середній
51-60
E
4
3-
Студент володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, розрізняє елементи техніки виконання вправ, його вміння й навички дають змогу виконувати більшість елементів фізичних вправ (із незначними помилками)
Виконання задовольняє мінімальні критерії
61-70
D
5
3
Студент розуміє основний теоретико-методичний матеріал, може виконувати техніку окремої фізичної вправи
Непогано, але з незначною кількістю недоліків.
61-70
D
6
3+
Студент виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу, за допомогою вчителя може аналізувати та виправляти допущені помилки. Здатний виконати окремі контрольні нормативні показники
ІІІ достатній
71-80
C
7
4-
Студент виявляє знання й уміння переважної більшості навчального матеріалу, здатний застосовувати теоретико-методичний матеріал для виконання фізичних вправ, визначених навчальною програмою
В загальному правильна робота з певною кількістю помилок.
81-90
B
8
4
Знання студента достатньо повні, він вільно застосовує вивчений матеріал, уміє аналізувати, робити висновки. Володіє технікою виконання фізичних вправ
Вище середнього рівня з кількома помилками.
81-90
B
9
4+
Студент вільно володіє матеріалом та вміло застосовує його на практиці. Виконує контрольні навчальні нормативи і вимоги, вправи для обов’язкового повторення і домашніх завдань
ІV високий
91-100
A
10
5-
Студент уміло володіє теоретико-методичним матеріалом навчальної програми, знає методику підготовки і виконання фізичних вправ. Рівень умінь і навичок дає змогу правильно і якісно виконувати нормативні показники
Відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок.
91-100
A
11
5
Студент володіє узагальненими, міцними знаннями з предмета, володіє техніко-тактичною підготовкою під час виконання фізичних впрів, виконує фізичні вправи та контрольні навчальні нормативи на високому рівні
91-100
A
12
5+
Студент має системні знання та інструктивно-методичні навички з предмета, досягає високих результатів під час виконання фізичних прав, визначених навчальною програмою
7. Зміст діяльності колективу з фізичного виховання
7.1. Колектив з фізичного виховання здійснює такі основні види діяльності:
– навчально-виховну;
– методичну;
– спортивну.
7.2. До змісту навчально-виховної діяльності входять: організація та проведення навчальних занять і заходів з фізичного виховання; контроль показників фізичного розвитку студентів; оцінювання якості досягнутого студентами рівня сформованості знань, умінь і навичок з фізичного виховання.
7.3. До змісту методичної діяльності циклової комісії входять: розробка навчального плану, навчальних програм, робочої програми з фізичного виховання, навчально-методичних комплексів; складання розкладу занять спортивних секцій; складання індивідуальних планів роботи викладачів, навчально-методичних карт занять, положень про навчальні спортивні заходи, журналів обліку роботи навчальної секції, документів звітності.
7.4. Сукупність методичних матеріалів складає навчально-методичний комплекс з фізичного виховання, структура та зміст якого визначається Положенням Коледжу про навчально-методичний комплекс дисципліни (предмета).
8. Мотивація освітнього процесу з фізичного
виховання та масового спорту
8.1. Мотивація до активної участі студентів в освітньому процесі з фізичного виховання та спортивних заходах здійснюється шляхом:
- створення у Коледжі умов для участі в спортивних заходах за інтересами;
- грошовими або іншими матеріальними винагородами студентів - членів збірних команд Коледжу за зайняті призові місця на зовнішніх змаганнях різного рівня.
8.2. Мотивація викладачів до якісної організації своєї діяльності здійснюється шляхом: заохочення, своєчасного оцінювання та відповідної винагороди їх діяльності, підвищення професійного та методичного рівня.