ПОЛОЖЕННЯ
про організацію навчального процесу в
Бахмутському коледжі мистецтв імені Івана Карабиця
1.Загальні положення
1.1. Навчальний процес в Бахмутському коледжі мистецтв імені Івана Карабиця (надалі - навчальний процес) - це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньому або кваліфікаційному рівні відповідно до Державних Стандартів освіти.
1.2. Навчальний процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, громадських та релігійних організацій.
1.3. Мова навчання в Бахмутському коледжі мистецтв імені Івана Карабиця (далі – Коледж) – державна, що визначається Законами України «Про мови», «Про засади державної мовної політики», Конвенцією про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти.
1.4. Навчальний процес у Коледжі організовується з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері в умовах ринкової економіки.
1.5. Зміст освіти - це науково-обґрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для ліцензованих освітніх і кваліфікаційних рівнів.
1.6. Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою підготовки, структурно-логічною схемою підготовки, навчальними програмами дисциплін, іншими нормативними актами органів державного управління освітою та Коледжу і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також при проведенні навчальних занять та інших видів навчальної діяльності.
1.6.1. Освітньо-професійна програма підготовки - це перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю.
1.6.2. Структурно-логічна схема підготовки - це наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки.
1.6.3. Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин.
1.6.4. Нормативна частина змісту освіти визначається відповідним державним стандартом освіти.
1.7. Вибіркова частина змісту освіти визначається Коледжем.
1.8. Організація навчального процесу базується на багатоступеневій системі вищої та професійної освіти України.
2. Нормативно-правова база організації навчального процесу
2.1. Організація навчального процесу в Коледжі, визначається відповідно до Законів України "Про освіту", “Про вищу освіту”, «Про професійну освіту», Державних стандартів освіти, Статуту Коледжу, освітньо-професійних програм, цього Положення, інших нормативно-правових актів з питань освіти.
2.2. Державний галузевий стандарт освіти - це сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього (кваліфікаційного) рівня.
Складові державного стандарту освіти:
- освітня-кваліфікаційна характеристика;
- освітньо-професійна програма;
- засоби діагностики якості освіти.
2.2.1. Освітня характеристика - це основні вимоги до якостей і знань особи, яка здобула певний освітній рівень.
2.2.2. Кваліфікаційна характеристика - це основні вимоги до професійних якостей, знань і умінь фахівця, які необхідні для успішного виконання професійних обов'язків.
2.2.3. Освітньо-професійна програма є галузевим нормативним документом, у якому визначається нормативний термін та зміст навчання, нормативні форми державної атестації, встановлюються вимоги до змісту, обсягу й рівня освіти та професійної підготовки фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня певного напрямку
Засоби діагностики якості освіти - встановлюють вимоги до стандартизованих методик, що призначені для кількісного та якісного оцінювання ступеня досягнення особами, які навчаються у Коледжі.
2.3. Організація навчального процесу здійснюється навчально-методичними структурними підрозділами Коледжа - предметно-цикловими комісіями (далі - ПЦК).
2.4. Основним нормативним документом, що визначає організацію навчального процесу в конкретному напрямку освітньої або кваліфікаційної підготовки, є навчальний план.
2.4.1. Навчальний план - це нормативний документ Коледжу, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю.
2.4.2. Навчальний план затверджується директором Коледжу.
2.5. Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план.
2.6. Нормативні навчальні дисципліни встановлюються державним стандартом освіти. Дотримання їх назв та обсягів є обов'язковим для Коледжу.
2.7. Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються Коледжем.
2.7.1. Вибіркові навчальні дисципліни вводяться для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання можливостей і традицій Коледжу, регіональних потреб тощо.
2.7.2. Вибіркові навчальні дисципліни, введені коледжем в освітньо-професійну програму підготовки є обов'язковими для вивчення.
2.7.3. Навчальна програма вибіркової дисципліни розробляється Коледжем.
2.8. Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмою дисципліни.
2.9. Навчальна програма нормативної дисципліни є складовою державного галузевого стандарту освіти.
2.10. Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану Коледжу складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є нормативним документом Коледжу.
2.10.1. Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю.
2.10.2. Структурні складові робочої навчальної програми дисципліни:
- тематичний план;
- засоби для проведення поточного та підсумкового контролю;
- перелік навчально-методичної літератури.
2.11. Навчання студента здійснюється за індивідуальним навчальним планом.
2.11.1. Індивідуальний навчальний план студента складається на підставі робочого навчального плану і включає всі нормативні навчальні дисципліни та частину вибіркових навчальних дисциплін, вибраних студентом з обов'язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки.
2.11.2. Індивідуальний навчальний план складається на кожний навчальний рік.
2.12. Коледж надає студентам можливість користування навчальними приміщеннями, бібліотеками, навчальною, навчально-методичною і науковою літературою, обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання на умовах, визначених правилами внутрішнього розпорядку.
2.13. За відповідність рівня підготовки студента до вимог державних стандартів освіти відповідає заступник директора Коледжу з навчальної роботи та керівник відповідної спеціалізації навчання студента навчально-методичного структурного підрозділу (ПЦК).
3. Форми організації навчання
3.1. Навчальний процес у Коледжі здійснюється у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.
3.2. Основні види навчальних занять у Коледжі:
- лекція;
- практичне, семінарське, індивідуальне заняття;
- індивідуальне завдання;
- консультація.
3.3. Лекція:
3.3.1. Лекція - основна форма проведення навчальних занять в Коледжі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.
3.3.2. Лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.
3.3.3. Лекції проводяться викладачами Коледжу, а також можуть проводитися провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними директором Коледжу для читання лекцій.
3.3.4. Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях - навчальних кабінетах або аудиторіях для однієї академічної групи студентів.
3.3.5. Лектор, якому доручено читати курс лекцій, зобов'язаний перед початком відповідного семестру подати на засідання ПЦК складений ним конспект лекцій (авторський підручник, навчальний посібник, робочу програму з відповідної дисципліни), контрольні завдання для проведення підсумкового контролю, передбаченого навчальним планом і програмою для даної навчальної дисципліни.
3.3.6. Лектор, який вперше претендує на читання курсу лекцій, може бути залучений головою ПЦК за узгодженням із заступником директора Коледжу з навчальної роботи до проведення пробних лекцій за участю викладачів ПЦК.
3.3.7. Лектор зобов'язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.
3.4. Практичне заняття:
3.4.1. Практичне заняття - форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно до сформульованих завдань.
3.4.2. Практичні заняття проводяться в аудиторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання.
3.4.3. Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі – текстах (або іншому затвердженому методичному матеріалі) для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язання їх студентами на занятті.
3.4.4. Вказані методичні засоби готуються викладачем, якому доручено проведення даної навчальної дисципліни.
3.4.5. Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв'язання контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.
3.4.6. Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.
3.5. Семінарське заняття
3.5.1. Семінарське заняття - форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).
3.5.2. Семінарські заняття проводяться в навчальних кабінетах або аудиторіях з однією академічною групою.
3.5.3. Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.
3.5.4. На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться до відповідного журналу.
3.5.5. Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.
3.6. Індивідуальне заняття
3.6.1. Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.
3.6.2. Індивідуальні навчальні заняття організовуються за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін.
3.6.3. Види індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи проведення, форми та методи поточного і підсумкового контролю (крім Державної підсумкової атестації студентів з загальноосвітніх дисциплін) визначаються навчальним планом.
3.6.4. Форми та методи поточного і підсумкового контролю при проведенні Державної підсумкової атестації студентів з загальноосвітніх дисциплін визначаються окремим Положенням.
3.7. Консультація
3.7.1. Консультація - форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.
3.7.2. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов'язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.
3.7.3. Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом.
3.8. Індивідуальне завдання
3.8.1. Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, практичні роботи тощо) видаються студентам у терміни, передбачені навчальним планом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно з консультацією викладача.
3.8.2. Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома студентами.
3.9. Курсові проекти (роботи) в Коледжі не передбачені.
3.10. Формою дипломної роботи в Коледжі є складання Державних іспитів, порядок проведення яких визначається окремим Положенням.
3.11. Самостійна робота студента
3.11.1. Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять
3.11.2. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.
3.11.3. Мета самостійної роботи студентів:
- організація практичної самопідготовки студента до академічних концертів, технічних заліків, іспитів;
- розвиток творчих здібностей та активізація розумової діяльності;
- формування потреби безперервного самостійного поповнення знань;
- здобуття глибокої системи знань як ознаки міцності знань;
- результат морально-вольових зусиль;
3.11.4. Завдання самостійної роботи:
- розвиток навичок студента самостійно працювати над літературою;
- творчо сприймати навчальний матеріал і його осмислювати;
- розвиток навичок щоденної самостійної роботи в одержанні та узагальненні знань та умінь.
3.11.5. Організація самостійної роботи студентів:
3.11.5.1. Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.
3.11.5.2. На самостійну роботу студента може бути винесено:
- вивчення окремих творів з метою організації концертно-виконавської діяльності студентів;
- частину теоретичного матеріалу, менш складного за змістом;
- окремі практичні роботи, що не потребують безпосереднього керівництва викладача.
3.11.5.3. Самостійна робота студенів забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни:
- майстер-класи викладацького складу Коледжу або професорсько-викладацького складу мистецького ВНЗ з відповідної тематики;
- основна література (підручник, конспект лекцій викладача, навчальні та методичні посібники, нотний матеріал тощо);
- додаткова література (наукова, фахова, монографічна, періодична);
- методичні матеріали (методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи студентами).
3.11.6. Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література.
3.11.7. Самостійну роботу над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни студент може виконувати у концертних залах, бібліотеці, фонотеці, вільних навчальних кабінетах, комп’ютерному класі (за умови присутності в ньому викладача), в домашніх умовах.
3.11.8. Під час використання складних систем доступу до інформації передбачено отримання необхідної консультації або допомоги з боку викладача.
3.11.9. Організація контрольних заходів самостійної роботи студентів:
3.11.10. Контрольні заходи охоплюють поточний і підсумковий контроль знань студентів.
3.11.10.1. Поточний контроль самостійної роботи студентів проводять під час семінарських, практичних занять, концертних заходів.
Форми поточного контролю:
- концертне (контрольне) виконання програми на концертному майданчику міста (району, області, України) або ПЦК;
- усна співбесіда за матеріалами розглянутої теми на початку наступної лекції з оцінюванням відповідей студентів (5-10 хв.);
- письмове фронтальне опитування студентів на початку чи в кінці лекції (5-10 хв). Відповіді перевіряють і оцінюють викладачі у позанавчальний час. Контрольні питання мають бути підготовлені заздалегідь на окремих аркушах, на яких студенти пишуть відповіді;
- перевірка домашніх завдань, набутих умінь на практичних заняттях;
- тестова перевірка знань студентів;
3.11.10.2. Контроль за опрацюванням навчального матеріалу, винесеного на самостійну роботу, проводять викладачі на заняттях за впровадженою в Коледжі шкалою оцінювання для відповідної дисципліни.
3.11.10.3. Консультації та поточний контроль викладачі можуть проводити згідно з розкладом додаткових занять.
3.11.10.4. Результати контролю за самостійну роботу студентів фіксують у журналі обліку навчальних занять.
3.11.11. Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні інших видів навчальних занять з відповідної дисципліни.
3.11.12. За модульної системи навчання теми самостійної роботи входять до модуль. Контролюють їх після закінчення логічно завершеної частини лекцій та інших видів занять з певної дисципліни і результати враховують під час виставлення підсумкової оцінки.
3.12. Практична підготовка студентів
3.12.1. Практична підготовка студентів Коледжу є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.
3.12.2. Програма практичної підготовки та терміни її проведення визначаються навчальним планом.
3.12.3. Організація практичної підготовки в Коледжі регламентується окремим Положенням.
3.13.3. Контрольні заходи
3.13.1. Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.
3.13.1.1.Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначається відповідною ПЦК, приймається на її засіданні та протоколюється.
3.13.1.2. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента.
3.13.1.3. У разі використання модульної, кредитно-модульної та інших форм підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять з певної дисципліни їх результати враховуються при виставленні підсумкової оцінки.
3.13.2. Семестровий контроль
3.13.2.1. Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.
3.13.2.2. Семестровий екзамен - це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід.
3.13.2.3. Семестровий диференційований залік - це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід. Семестровий диференційований залік планується за відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкову присутність студентів.
3.13.2.4. Семестровий залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях. Семестровий залік планується за відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкову присутність студентів.
3.13.2.5. Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни.
3.13.2.6. Екзамени складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом.
3.13.2.7. Екзамени проводяться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, як за місяць до початку сесії.
3.13.2.8. В окремих випадках, за наявності мотивованої причини, для окремого студента можуть бути зроблені зміни в розкладі екзаменаційної сесії з індивідуальних дисциплін. У такому разі студент має надати заяву на ім’я директора Коледжу після схвального погодження заяви у голови відповідної ПЦК та заступника директора Коледжу з навчальної роботи, зміни в розкладі сесії даного студента оформлюються розпорядженням навчальної частини Коледжу.
3.13.2.9. Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюються як "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно", а заліків - "зараховано", "незараховано" і вносяться в екзаменаційну відомість, залікову книжку студента.
3.13.2.10. Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з коледжу рішенням Педагогічної ради, яке є підставою для видання наказу про відрахування студента «за академічну неуспішність».
3.13.2.11. Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий - комісії, яка створюється головою ПЦК. Подальше перескладання екзаменів не допускається, і студент відраховується з Коледжу «за академічну неуспішність».
3.13.2.12. Студенти, які не з'явилися на екзамени без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку. На них розповсюджується п.3.13.2.11. даного Положення.
3.13.3. Державна атестація студента
3.13.3.1. Державна підсумкова атестація студента здійснюється Державною екзаменаційною кваліфікаційною комісією порядок роботи якої визначається окремим Положенням.
4. Навчальний час студента
4.1. Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки на даному освітньому або кваліфікаційному рівні.
4.2. Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальний день, тиждень, семестр, курс, рік.
4.2.1. Академічна година - це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин.
4.2.2. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі - "пара").
4.3. Навчальний день - складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин.
4.4. Навчальний тиждень - складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 54 академічних годин (18 кредитів).
4.5. Навчальний семестр - складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.
4.6. Навчальний план визначає навчальне навантаження студента на вивчення навчальних дисциплін в академічних годинах і в кредитах (національних та ЕСТS).
4.6.1. Кредити встановлюються для всіх навчальних дисциплін та всіх інших видів навчальної діяльності студента.
4.6.2. Національний кредит в Україні становить 54 години. Відповідно до комплексу нормативних документів для розроблення складових системи стандартів вищої освіти нового покоління обсяг кредиту ЕСТS умовно становить 36 академічних годин, річне навчальне навантаження студента – 60 кредитів ЕСТS (2160 академ.годин/40 нац. кредитів) при 40 тижневому навчальному році. Час, відведений для проведення підсумкового контролю, не входить у кредит.
4.7. Навчальний курс - завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 11 тижнів. Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформлюються перевідними наказами.
4.8. Початок навчального року планується, як правило, з 1 вересня, закінчення - 30 червня.
4.9. Навчальний рік для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.
4.10. Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком навчального процесу. Вказаний графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується і затверджується в порядку і в терміни, встановлені вищим навчальним закладом.
4.11. Навчальні заняття у вищому навчальному закладі тривають, як правило, дві академічні години з перервами між ними і проводяться за розкладом. Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять.
4.12. Відвідування навчальних занять (крім консультацій) є обов’язковим для студентів.
4.13. Окремі категорії студентів Коледжу мають право на вільне відвідування занять. Порядок надання вільного відвідування занять визначається окремим Положенням.
5. Робочий час викладача
5.1. Робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, організаційної роботи та інших трудових обов’язків.
5.2. Тривалість робочого часу викладача з повним обсягом обов'язків становить не більше 1548 годин на навчальний рік при середньотижневій тривалості 36 годин.
5.3. Обсяг навчальних занять, доручених для проведення конкретному викладачеві, виражений в облікових (академічних) годинах, визначає навчальне навантаження викладача.
5.4. Види навчальних занять, що входять до обов'язкового обсягу навчального навантаження викладача відповідно до його посади, встановлюються ПЦК за погодженням з виборними органами первинних організацій профспілки.
5.5. У відповідності до Наказу МОН України від 15.04.1993 №102, навчальне навантаження мiж викладачами та iншими педагогiчними працiвниками розподiляється керiвником установи за погодженням з профспiлковим комiтетом залежно вiд кiлькостi годин, передбачених навчальними планами, наявностi вiдповiдних педагогiчних кадрiв та iнших конкретних умов, що склались у закладі, з дотриманням вимог Кодексу Законів про Працю України.
5.6. Ставка навчального навантаження педагогічного працівника становить 720 годин на навчальний рік. Ставка навчального навантаження концертмейстера становить 960 годин на навчальний рік.
5.7. Залучення педагогічних працівників до роботи, не обумовленої трудовим договором, може здійснюватися лише за їх згодою або у випадках, передбачених чинним законодавством.
5.8. Графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими планами роботи коледжу. Час виконання робіт, не передбачених розкладом або графіком контрольних заходів, визначається з урахуванням особливостей спеціальності та форм навчання.
5.9. Рекомендований перелік видів навчальної, методичної та організаційної роботи для педагогічних працівників встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки
5.10. Зміни в обов'язковому навчальному навантаженні викладача вносяться до його індивідуального робочого плану.
5.11. Графік робочого часу викладача визначається розкладом
5.12. Викладач зобов'язаний дотримуватися встановленого йому графіка робочого часу.
5.13. Відволікання педагогічних і науково-педагогічних працівників від виконання професійних обов'язків не допускається, за винятком випадків,передбачених чинним законодавством.
6. Форми навчання
6.1. Навчання в Коледжі здійснюється за денною (стаціонарною) формою.
6.2. Денна (стаціонарна) форма навчання є основною формою здобуття певного рівня освіти або кваліфікації з відривом від виробництва.
6.3. Організація навчального процесу на денній (стаціонарній) формі навчання здійснюється Коледжем згідно з державними стандартами освіти і даним Положенням.
7. Право студента на академічну відпустку та повторне навчання
7.1. У відповідності до Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про відпустки» та «Про військовий обов'язок і військову службу», студент має право на академічну відпустку та повторне навчання.
7.2. Порядок та умови надання академічної відпустки та право студента на повторне навчання визначаються окремим Положенням.
8. Науково-методичне забезпечення навчального процесу
8.1. Науково-методичне забезпечення включає:
- державні галузеві стандарти освіти;
- навчальні плани;
- навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін;
- програми навчальної та інших видів практик;
- підручники і навчальні посібники;
- інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних занять;
- індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін;
- контрольні завдання до семінарських, практичних занять;
- контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;
- методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури.